Коронавірус, COVID-19, антитіла до SARS-Cov-2 IgА (напівкількісний)

Діагностичний напрямок

Інфекційне ураження організму

Загальна характеристика

Коронавірусна інфекція COVID-19 – це інфекційне захворювання, що викликається новим коронавірусом SARS-CoV-2, котрий раніше у людей не виявлявся. Вплив цього вірусу призводить до розвитку респіраторного грипоподібного захворювання з такими симптомами як кашель, лихоманка, в більш тяжких випадках розвивається пневмонія.

Середній інкубаційний період при COVID-19 складає 5 днів, а його крайні межі- від 3 до 21 дня. Коронавірус SARS-CoV-2 є РНК-вмісним вірусом з характерною оболонкою з відростками
у вигляді «корони». До основних структурних білків вірусу належать білок нуклеокапсиду та трансмембранний S(spike)-білок з рецепторзв’язуючим доменом (RBD), який зв’язується з рецепторами клітин людини ACE2, спричиняючи інфікування епітеліальних клітин слизової оболонки дихальних шляхів. Обидва білки є високоімуногенними антигенами для людини.

В організмі інфікованої людини специфічні антитіла (IgM, IgG) проти віруса з’являються на 7-11-й дні від моменту контакту організму з вірусом.

Anti-SARS-CoV-2 IgM антитіла можуть бути виявлені починаючи з 4 дня від перших симптомів хвороби. У пацієнтів з COVID-19 протягом першого тижня появи симптомів специфічні антитіла виявляються менш ніж у 40% пацієнтів. Рівні цих антитіл швидко збільшуються і до кінця другого тижня клінічних проявів виявляються практично у всіх.

На 20 день від появи симптомів COVID-19 вірус специфічні IgG виявляються практично у 100% пацієнтів (крім осіб з імуносупресією). За деякими науковими даними відмічається чітка кореляція між тяжкістю хвороби та високим рівнем специфічних IgG в крові на другому тижні клінічних проявів.

Виявлення антитіл – до методів визначення сироваткових антитіл відносяться імунохроматографія з використанням колоїдного золота, твердофазний імуноферментний аналіз, іммунохемілюмінесценція та ін.

Позитивний результат аналізу на антігенспеціфічний сироватковий титр класу IgM - або якщо титр специфічних антитіл класу IgG в фазі одужання в 4 рази вище в порівнянні з гострою фазою - можна використовувати в якості діагностичних критеріїв у пацієнтів з підозрою на COVID-19 і негативним результатом виявлення нуклеїнових кислот.

 Під час диспансерного спостереження IgM виявляється через 10 днів після появи симптомів, IgG - через 12. Вірусне навантаження поступово зменшується в міру збільшення рівня сироваткових антитіл.

Обмеження дослідження – у випадку, якщо досліджуваний зразок отримано в перші дні після інфікування, то антитіла класу IgG можуть не виявлятись. Негативний результат дослідження антитіл класу IgG до коронавірусу SARS CoV-2 не виключає відсутність інфікування пацієнта вірусом. За наявності клінічних симптомів необхідно провести повторне тестування пацієнта через 1-2 тижні. Також з обережністю слід інтерпретувати негативні результати досліджень у осіб з імуносупресією. Остаточний діагноз не може бути встановлений лише на підставі результатів серологічного тесту. При встановленні діагнозу слід враховувати епідеміологічний анамнез пацієнта, клінічні прояви захворювання, а також результати інших лабораторних тестів (зокрема ПЛР-дослідження)